Видання The Telegraph 23 серпня 2026 року опублікувало підбірку підтверджених фактів про серпневу хвилю атак на європейські оборонні підприємства, які постачають зброю Україні. За даними західних розвідувальних служб, атаки координують так, щоб зберегти можливість заперечення причетності Кремля та уникнути реакції за статтею 5 Угоди НАТО.
Підтверджені інциденти у цифрах
- 10 серпня — вибух на болгарському заводі EMCO, одного з найбільших приватних виробників 155-мм артилерійських боєприпасів для України.
- Ніч на 15 серпня — підпал будівлі Milrem Robotics у Таллінні; Латвія затримала трьох своїх громадян за підозрою у цьому інциденті.
- Через три дні після EMCO — аналогічний вибух на заводі KNDS Ammo Italy у Коллеферро на околиці Риму; причина офіційно не пояснена.
- У Чехії цього року пожежа практично знищила завод з виробництва дронів та тепловізійної оптики для України; затримано чотирьох підозрюваних, розслідується можливість причетності Росії.
- Литва висунула обвинувачення шести особам у справі про спробу підпалу заводу, що постачав радіохвильові сканери до Києва.
Механізм та нерівна реакція союзників
За оцінкою розвідки, ГРУ РФ виходить на місцеві злочинні угруповання через месенджери, зокрема Telegram, і використовує їх як посередників, які дають завдання іншим виконавцям, часто не знаючим про російський слід; винагороду виплачують у криптовалюті. Прем’єр-міністерка Естонії Крістен Міхал заявила, що слідчі з’ясовують, чи був підпал актом саботажу, і чи була до цього причетна Росія. Східні члени НАТО — Польща та країни Балтії — відвертіше називають російський слід, тоді як Італія та Німеччина часто уникають прямого приписування інцидентів Москві через побоювання ескалації.
Залишити відповідь