17 вересня 2026 року очільниця французької ультраправої партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен в інтерв’ю Le Figaro заявила, що Франція більше не може надавати Україні таку саму фінансову допомогу, як раніше. Водночас вона наголосила, що країна може продовжувати тренувати українських військових і постачати обладнання для самооборони, назвавши цю позицію «не актом ворожості» щодо України.
Чому це стосується широкої аудиторії
Ле Пен належить до числа можливих кандидатів у президенти Франції на виборах 2027 року і, за даними опитувань, лідирує зі значним відривом від конкурентів. Її заяви про пріоритети бюджету — відсутність коштів на індексацію пенсій при внесках до ЄС — відображають дебати у французькому суспільстві про те, як країна розподіляє видатки. Для читачів у Європі це сигнал, що позиція потенційного наступного лідера Франції щодо підтримки України може визначатися не лише зовнішньополітичними, а й внутрішньобюджетними аргументами.
Контекст, який формує позицію
Ле Пен виступає за проведення «великої конференції з питань миру» для дипломатичного врегулювання війни РФ проти України. Опоненти неодноразово критикували її за поступливу позицію щодо Росії, зокрема через прийом у Кремлі під час кампанії 2017 року та звинувачення 2014 року в отриманні кредиту на 9 млн євро у російському банку. У 2025 році її засудили до чотирьох років позбавлення волі (два — з електронним браслетом), штрафу 100 тис. євро та п’яти років заборони обіймати державні посади; в липні 2026 року суд Парижа пом’якшив вирок. Точна причина, через яку фінансова допомога Україні стала неможливою, у різних джерелах сформульована по-різному.
Залишити відповідь